Глибокої ночі...
Пізно вночі в Білокуракинському райвідділі міліції пролунав телефонний дзвінок. Жителі села Солідарне повідомили оперативному черговому про те, що в одному з будинків по вулиці Підгірній здійснено вбивство. Вони також розповіли, що з дверей і вікон убогого житла, що належить самотньому 66-річному інвалідові першої групи, деякому Ткаченко, валить дим. Власне кажучи пожежа в будинку безногого каліки і розбудила сусідів, які незабаром виявили бездиханне обгоріле тіло пенсіонера. На місце випадку прибула слідчо-оперативна група Білокуракинського РВ УМВС в Луганській області. Її співробітники знайшли в одній з кімнат старого будинку труп господаря, який лежав на підлозі без ознак життя. Явних зовнішніх ознак насильницької смерті на нім не було і в правоохоронців створювалося враження, що невдачливий інвалід став жертвою власної халатності. Спустошена пляшка горілки і декілька недопалків, які валялися на підлозі, мимоволі підказували сищикам банальну версію того, що сталося: старий випив, закурив і заснув, після чого загинув у вогні пожежі, причиною якої міг запросто стати не загашений недопалок. Проте криміналіст, ретельно оглянувши тіло Ткаченко, виявив на голові нещасного тілесні ушкодження і зробив висновок, згідно якого смерть настала в результаті ударів по голові тупим предметом. Саме тому, знайдена в цій же кімнаті палиця і стала спочатку передбачуванним знаряддям вбивства. Для повнішого уявлення про те, що сталося, труп господаря будинку був направлений на судово-медичне дослідження. В результаті, по характеру і глибині ран була внесена коректива відносно предмету, за допомогою якого нещасному могли бути нанесені смертельні поранення. Як виявилось, праска, знайдена в кутку однієї з кімнат загиблого більш всього, по висновку судових медиків, підходила на роль найважливішого речового доказу. До того ж ледве помітні плями бурого кольору, виявлені на нім, виявилися слідами крові. Саме цим предметом вбивця завдав 2-3 удари в область голови потерпілого.
По характеру тілесних ушкоджень і обстановці на місці випадку була висунута версія про те, що вбивство могло бути здійснено на побутовому грунті. Але у кого ж піднялася рука на беззахисного каліку? Відповідь на це питання була незабаром отримана сищиками після подвірного обходу. Сусіди загиблого Ткаченко і інші жителі вулиці Підгірної охоче розповідали і про самого інваліда, і про його зв'язки. Але воістину безцінну допомогу сищикам надав спостережливий старичок, що мав звичай з ранку до вечора сидіти на лавці біля свого палісаднику. В день трагедії, приблизно о 16-й годині він бачив, як у хвіртку Ткаченко увійшов кульгавий чоловік середніх років. І ще одна деталь, помічена місцевим пінкертоном, зіграла важливу роль у пошуках підозрюваного. За словами дідуся, невідомий прийшов в гості до інваліда у супроводі маленького песика. У результаті, і зовнішні прикмети візитера, його кульгавість, і опис чотириногого супутника – все це сходилося на деякому Баннікові, що проживав відлюдником на околиці села. При перевірці його особи по міліційних звітах стало відомо, що він раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за наркозлочини. Не було сумнівів: саме він, швидше за все, і причетний до жахливого злочину.
Рано вранці, ще до сходу сонця, оперативники навідалися до нього додому. Проте за дивним збігом обставин за місцем проживання Баннікова не виявилося. Відразу ж виникло припущення: вбивця міг скористатися близькістю залізничної гілки і покинути межі Білокуракинського району. В цьому випадку дана справа могла на довгі роки зависнути глухарем, а перспектива затримання підозрюваного ставала просто ефемерною. Піднятий по тривозі особовий склад Білокуракинського райвідділу і громадські помічники міліції прочесали протягом декількох годин всі довколишні лісонасадження. У результаті, в одній з лісосмуг все ж був виявлений і затриманий розшукуваний зловмисник. При зовнішньому огляді на його одязі були знайдені криваві плями. Незабаром підозрюваний був доставлений в райвідділ, де, зокрема, в ході наркологічного огляду в його крові був виявлений алкоголь, що зайвий раз підтверджував, що саме ця людина напередодні розпивала спиртне в будинку убитого інваліда. При пред'явленні йому оперативниками маси неспростовних доказів Банніков зізнався в здійсненому злочині. На допиті він розповів, що після звільнення з місць позбавлення волі постійною роботи йому знайти так і не вдалося. Та і сім'єю обзавестись у нього не вийшло. Час від часу, за його словами, він перебивався випадковими заробітками: комусь город скопає, комусь дрів нарубає, а комусь траву накосить. Зароблені мізерні гроші ним пропивалися. Ось і того дня він повертався з чергової шабашки. По його визнанню, після виснажливої роботи під пекучим сонцем на сінокосі, Банніков попрямував до сестри повечеряти, прихопивши по дорозі в магазині пляшку горілки. Проте, проходячи повз двору літнього пенсіонера, він вирішив його відвідати і випити з ним по старій дружбі «пузиря». Далі вбивця розповів про раптово виниклу сварку, що переросла в бійку, в ході якої інвалідові і були нанесені смертельні тілесні ушкодження. Після цього Банніков показав на відтворенні, як здійснював страшний вчинок, після якого намагався у вогні пожежі приховати сліди. В даний час відносно Баннікова збуджена кримінальна справа за ст. 115 частина 1 КК України, він арештований, а вже суд вирішить, яку міру покарання він понесе перед Законом.
За матеріалами: http://w3.lg.ua/
04.06.2008 рік
По характеру тілесних ушкоджень і обстановці на місці випадку була висунута версія про те, що вбивство могло бути здійснено на побутовому грунті. Але у кого ж піднялася рука на беззахисного каліку? Відповідь на це питання була незабаром отримана сищиками після подвірного обходу. Сусіди загиблого Ткаченко і інші жителі вулиці Підгірної охоче розповідали і про самого інваліда, і про його зв'язки. Але воістину безцінну допомогу сищикам надав спостережливий старичок, що мав звичай з ранку до вечора сидіти на лавці біля свого палісаднику. В день трагедії, приблизно о 16-й годині він бачив, як у хвіртку Ткаченко увійшов кульгавий чоловік середніх років. І ще одна деталь, помічена місцевим пінкертоном, зіграла важливу роль у пошуках підозрюваного. За словами дідуся, невідомий прийшов в гості до інваліда у супроводі маленького песика. У результаті, і зовнішні прикмети візитера, його кульгавість, і опис чотириногого супутника – все це сходилося на деякому Баннікові, що проживав відлюдником на околиці села. При перевірці його особи по міліційних звітах стало відомо, що він раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за наркозлочини. Не було сумнівів: саме він, швидше за все, і причетний до жахливого злочину.
Рано вранці, ще до сходу сонця, оперативники навідалися до нього додому. Проте за дивним збігом обставин за місцем проживання Баннікова не виявилося. Відразу ж виникло припущення: вбивця міг скористатися близькістю залізничної гілки і покинути межі Білокуракинського району. В цьому випадку дана справа могла на довгі роки зависнути глухарем, а перспектива затримання підозрюваного ставала просто ефемерною. Піднятий по тривозі особовий склад Білокуракинського райвідділу і громадські помічники міліції прочесали протягом декількох годин всі довколишні лісонасадження. У результаті, в одній з лісосмуг все ж був виявлений і затриманий розшукуваний зловмисник. При зовнішньому огляді на його одязі були знайдені криваві плями. Незабаром підозрюваний був доставлений в райвідділ, де, зокрема, в ході наркологічного огляду в його крові був виявлений алкоголь, що зайвий раз підтверджував, що саме ця людина напередодні розпивала спиртне в будинку убитого інваліда. При пред'явленні йому оперативниками маси неспростовних доказів Банніков зізнався в здійсненому злочині. На допиті він розповів, що після звільнення з місць позбавлення волі постійною роботи йому знайти так і не вдалося. Та і сім'єю обзавестись у нього не вийшло. Час від часу, за його словами, він перебивався випадковими заробітками: комусь город скопає, комусь дрів нарубає, а комусь траву накосить. Зароблені мізерні гроші ним пропивалися. Ось і того дня він повертався з чергової шабашки. По його визнанню, після виснажливої роботи під пекучим сонцем на сінокосі, Банніков попрямував до сестри повечеряти, прихопивши по дорозі в магазині пляшку горілки. Проте, проходячи повз двору літнього пенсіонера, він вирішив його відвідати і випити з ним по старій дружбі «пузиря». Далі вбивця розповів про раптово виниклу сварку, що переросла в бійку, в ході якої інвалідові і були нанесені смертельні тілесні ушкодження. Після цього Банніков показав на відтворенні, як здійснював страшний вчинок, після якого намагався у вогні пожежі приховати сліди. В даний час відносно Баннікова збуджена кримінальна справа за ст. 115 частина 1 КК України, він арештований, а вже суд вирішить, яку міру покарання він понесе перед Законом.
За матеріалами: http://w3.lg.ua/
04.06.2008 рік
Коментарі
Дописати коментар