НАТХНЕННЯ ДУШІ ОКРИЛЯЄ

Літературне об'єднання "Колосок", Білокуракине, 2010 р.

21 березня – Всесвітній День Поезії

 
Всесвітній День Поезії – досить неординарне свято. А чи заслуговує поезія на таку увагу людства? «Ні» - скажуть ті, хто вважає її способом римування слів, але таких, мабуть, буде менше. Останнім часом на книжкових полицях з’являється все більше поетичних збірок. А значить, і самих її прихильників.
Поезія жила, живе і переживе нас. Вона буде зачаровувати ще сильніше, посівши гідне місце в духовності нашої нації і в усвідомленні близьких і далеких народів, стала виразною рисою самої України. Адже тут народилися такі талановиті і відомі народні поети нашої держави: Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка та ін. Вони не тільки оспівали і прославили рідну Вітчизну, але й вклали всю душу у цей край, щоб він став найпрекраснішим. Бо це – наша рідна земля, яка дає нам силу, натхнення, життя.
Поезія наших співвітчизників – це безмежний простір, джерельна первозданна чистота і свіжість, безкрає море, яке не має ні розміру, ні рими, а образів, які беруть у полон майже всіх своєю невичерпністю і різноманітністю, безліч.
Дуже багата білокуракинська земля на талановитих людей. А знати свої таланти – значить, самим ставати багатшими. Кожна творча людина прагне оточити себе такими людьми, які «дихають одним повітрям» і гармонійно доповнюють одне одного. Це дуже важливо, тому що підтримка, увага надихають і окрилюють.
Так, при Білокуракинській центральній бібліотеці ось уже більше  10 років творчо працює літературне об’єднання «Колосок». Спершу організатором був член Національної Спілки письменників України Л.П.Стрельник, а потім його вів заслужений журналіст України, головний редактор районної газети «Життя Білокуракинщини» М.А. Коваль. У той час об’єднання мало у своїх лавах 8 літстудійців: Віра Писаренко, Михайло Матузний, Володимир Наумов, Іван Рогозян, Іван Пєкалєв, Олександр Польовий, Надія Гнідаш, Едуард Сухоплещенко. У 2001 році керівництво об’єднанням взяла у свої руки душевна і уважна до літераторів Людмила Миколаївна Заїченко – директор Білокуракинської централізованої бібліотечної мережі.
Із великим задоволенням майже кожного місяця колосківці збираються у стінах бібліотеки, щоб порадувати оточуючих своїми творчими доробками. Ці зустрічі проходять в дуже теплій, можна сказати, сімейній обстановці, тому, що вони дійсно вважають себе однією літературною сім’єю, у якій кожний володіє невичерпним даром таланту. Незважаючи на те, що зустрічі проходять згідно із затвердженим планом, приурочені як до ювілейних дат письменників, так і до знаменних подій. Також проводяться презентації нових книг, вечори відпочинку «Від усієї душі», зустрічі за «круглим столом», чаювання і багато інших літературних заходів. Ось вже протягом 10 років об’єднання налічує 20 осіб – як професійних поетів, так і початківців, які тільки пробують себе в написанні віршів. Кожний з них має свою манеру письма. Одні пишуть українською мовою,інші – російською, але всіх їх єднає невичерпна любов до рідного краю. За останні роки побачили світ і знайшли свого читача немало поетичних збірок місцевих літераторів. Також Білокуракинською центральною бібліотекою і відділом культури і туризму готується ІІ випуск віршів наших поетів «Воронцева слобода», який з’явиться у травні 2010 року.
Поезія обов’язково повинна торкатися найпотаємніших глибин розуму і серця. Існує філософська істина, що Поезія – сестра Молитви. Вона здатна впливати на підсвідомість, передавати настрій, думки однієї людини іншій. Адже поет – це тонкий лірик, який уміє запримітити в житті, в душі, в природі такі деталі, на які не кожний зверне увагу.
І лягає пережите на папір, торкається глибинних струн кожного. Недарма говорять, що поезія – це стан душі. Так хай же в душах прихильників поетичного слова завжди дзвенять струни піднесеного ліричного настрою, хай натхнення б’є невичерпним джерелом, яке наповнює безкрає море Поезії.

А.Фоменко, методист Білокуракинської Централізованої бібліотечної мережі

За матеріалами газети «Життя Білокуракинщини» №23-24 від 20 березня 2010 року