СОНЯЧНІ ЛЮДИ

Є такі люди, яких називають "сонячними". Це ті, хто страждає слабоумієм або із сіндромом дауна. Так от, побачив я нещодавно в одному кафе-барі такого сонячного чоловіка, років сорока. Він сидів за столиком один і спокійно споглядав за відвідувачами. Іноді його обличчя смикалось, то посміхалось, то знову ставало сумним, очі блукали в просторі, але жодних проявів агресії чи чогось подібного в нього не було. Потім, як тільки хтось із відвідувачів бару залишав свій столик, на якому були пляшки або інший посуд, з якого тільки-но їли, цей сонячний чоловік вставав і швиденько пересідав за звільнений столик із недоїдками або недопитим пійлом. І починав доїдати те, що було в мисках та допивати із стаканчиків чи пляшок. Він виціджував все до останньої краплі, облизував посуд або витирав його пальцем, і вже палець облизував. Так він робив кожного разу, як хтось звільняв місце і залишав після себе щось на столі. Цікаво було бачити, що йому абсолютно все одно, що було їсти чи допивати. Він міг допити сметану із склянки, потім слідом навхилки допивав пиво із пляшки, що стояла на столику поруч.

Я знаходився в кафе-барі близько години, і за цей час сонячний чоловік встиг подоїдати та подопивати все із п'яти столиків. Також він навскоса поглядав у мій бік, і я розумів, що він чекає, коли я теж закінчу пити пиво з горішками, щоб підібрати те, що залишиться вже після мене. Та в мене ще було майже півпляшки пива і бажання допивати його особливо не було. Мені навіть якось стало жалко цього бідолагу. Тому я просто гукнув чоловіку "Будеш?" - і простягнув йому недопиту пляшку. Він підірвався із місця і різко забрав у мене недопите пиво. За мить він вже жадібно висмоктав із пляшки все до останньої краплі. Я вийшов із бару, а він, допивши пиво, хутко пересів за інший столик, де ще стояли чиїсь недоїдки і продовжив свою трапезу...

За матеріалами пабліка "Наше Білокуракине": https://vk.com/public126371017