ПРО РЕЗУЛЬТАТИ ВИБОРІВ В БІЛОКУРАКИНСЬКОМУ РАЙОНІ, ПЛАНИ КРЕМЛЯ АБО ПРЕЗИДЕНТСЬКЕ ШОУ ТРИВАЄ

31 березня 2019 року в Україні відбулися чергові президентські вибори. Для їх проведення на території Білокуракинського району було утворено 30 виборчих дільниць. Відповідно до чинного законодавства відділом ведення Державного реєстру виборців було виготовлено та передано в строк усім дільничним виборчим комісіям уточнені списки виборців. Згідно них на території району в день голосування значилось 15235 виборців (в тому числі виборці з числа внутрішньо переміщених осіб, які виявили бажання голосувати на території Білокуракинщини). За даними Центральної виборчої комісії 31 березня своє виборче право реалізували 9620 жителів Білокуракинського району, що становить 63% від занесених в списки виборців. Серед кандидатів в Президенти України до п’ятірки лідерів в Білокуракинському районі увійшли:

1. Юрій Бойко - 40%;

2. Володимир Зеленський - 22%; 

3. Олег Ляшко - 10%;

4. Юлія Тимошенко - 9%;

5. Петро Порошенко - 7%.

А тепер порівняйте ці результати із опитуванням на сайті Білокуракинський портал:

1. Юрій Бойко - 25%;

2. Володимир Зеленський - 16,4%;

3. Руслан Кошулинський - 10,7%;

4. Анатолій Гриценко - 9,8%;

5. Юлія Тимошенко - 9,4%;

6. Петро Порошенко - 7,2%.

7. Олег Ляшко - 3,3%.

Результати голосування по Луганській області виглядають так:

1. Юрій Бойко – 43,9%;

2. Володимир Зеленський – 25,5%;

3. Олександр Вілкул – 9,2%;

4. Петро Порошенко – 6,6%;

5. Юлія Тимошенко – 4,9%;

6. Олег Ляшко – 3,2%;

7. Ігор Смешко – 2,0%.

Як видно, жителі Білокуракинщини (як, до речі, і всієї Луганської області) продовжують вірити кремлівським посіпакам і місцевим лугандонам при владі, які всіляко підтримували свого кандидата Юрія Бойка. Колишній регіонал Ю.Бойко набирає більшість голосів. Хоча, знаючи, як проходять вибори в Білокуракинському районі, не важко здогадатись, що були певні маніпуляції і "сприяння" місцевої влади, які і допомогли лугандону Ю.Бойку набрати більшість голосів. До речі, результати голосування на Білокуракинському порталі за Бойка теж показують його найвищий рейтинг, хоча відсоток набагато нижчий.

Щодо інших кандидатів - то їхні результати були цілком прогнозовані. Якщо порівнювати результати опитування на сайті Білокуракинський портал і на самих виборах, то друге місце Зеленського підтверджується, хоча і дещо з іншими відсотками. А от третє місце Олега Ляшка по району в 10% - це показник того, що за Ляшка, скоріше за все, проголосували ті, в кого немає доступу до якісного Інтернету - тобто, сільські жителі або малозабезпечені люди. І результат на сайті за Ляшка в 3,3% це підтверджує. Тобто, ті, хто має можливість отримувати більше інформації з Інтернету і, відповідно, дізнатись більше про те, хто такий насправді Олег Ляшко і кому він служить, навряд чи будуть за нього голосувати. Але старі люди, які довіряють брехливій агітації та газеткам, легко піддаються на маніпуляції і агітації, запросто голосують за Ляшка.

Результати Юлії Тимошенко в 9% та Петра Порошенка в 7% на голосуванні по району - майже співпали з результатами опитування на сайті Білокуракинський портал. А значить, що виборці цих двох кандидатів цілком свідомо за них проголосували (або їм просто заплатили гроші за голосування, що більш вірогідніше). Але, як видно, ці результати голосування дуже не влаштовують виборчі штаби обох кандидатів, бо вони явно гірше від того, що ними очікувалось. Тим більше, що кошти на агітацію цих двох кандидатів (а також за Юрія Бойка) були витрачені найбільші.

Кандидат Анатолій Гриценко, який за результатами опитування на сайті "Білокуракинський портал" навіть дещо випередив і Юлію Тимошенко, і Петра Порошенка, в реальності якимось чином їм поступився, що дещо дивує, бо агітація за Гриценка на Білокуракинщині теж була досить потужна і його дійсно багато хто підтримував. Але, мабуть, недопрацювали так, "як треба", члени комісії та спостерігачі.

За результатами всеукраїнського голосування в другий тур президентських виборів вийшли Володимир Зеленський та Петро Порошенко. Хоча по результатам Білокуракинського району перші два кандидата - Юрій Бойко та Володимир Зеленський. Скромні результати голосування в Білокуракинському районі діючого президента Петра Порошенка в 7% говорять про те, наскільки наш народ довіряє нинішній владі. І чи може взагалі наш район розвиватися, якщо ні народ не довіряє владі, ні влада не робить нічого суттєво корисного, щоб покращити життя людей в Білокуракинському районі. Причому, саме місцева влада на чолі із головою райдержадміністрації, який є фактично представником президента в районі, за всі 5 років нічого путнього в районі не зробила, а скоріше, навпаки, створила такі умови, що людям приходиться або залишати район, або просто волочити злиденне існування, кожного дня елементарно намагаючись вижити і не подохнути, як собака. Якщо хтось ще якось крутиться і щось заробляє - то це або ті, хто своєчасно присмоктався до бюджетного корита і отримує чималу зарплату, залишаючись підлабузником і прислужником місцевих князьків, або якісь підприємці-торгаші та фермери, в яких є і земля, і техніка, щоб її обробляти. Всі інші, хто має хоч якусь можливість - тікають з району і з селища Білокуракине в пошуках кращого життя і нормальних заробітків.

І не просто так сотні зубожілих людей Білокуракинщини вишикуються в черги, щоб отримати передвиборчі подарунки у вигляді мішечків з цукром чи з якоюсь іншою гуманітарною допомогою для нужденних, бо цих нужденних - більша половина населення району. А чергові вибори - це можливість хоч щось заробити. Тому і продають свої голоси за копійчані подачки. Люди залякані, обдурені, доведені до відчаю. Вже давно ніхто нікому не вірить, але все одно сподівається, що черговий гарно обіцяючий кандидат щось може корисного зробити і чимось допомогти. І спрацьовують якраз первинні інстинкти, коли голодна людина отримує гроші або якісь продуктові набори і відразу задовольняє свою потребу - просто наїдається, напивається, і думає, що саме за такого кандидата в президенти і треба голосувати, бо він платить, а значить – допомагає. І це працює. Є вислів: ситий голодного не зрозуміє. Саме тому і вигідно тримати електорат в такому напівголодному стані, бо навіть найменша подачка, кинута кістка виборцю - це можливість маніпулювати його свідомістю і зробити слухняним та покірним рабом. Плюс вплив і обробка свідомості виборців за допомогою засобів масової інформації (телевізору, газет) та інших сучасних технологій, в т.ч. і за допомогою Інтернету.

Так народ стає звичайним зомбованим бидлом, яке робить те, що йому кажуть, в т.ч. і голосує на виборах так, як того хочуть можновладці та проплачені професійні піарасти, що маніпулюють свідомістю людей.

В другий тур президентських виборів вийшли Зеленський і Порошенко, але насправді результати голосування, навіть якщо припустити, що вибори проходили відносно чесно, просто жахливі. Пригадайте, що в усіх опитуваннях фактично до 31 грудня 2018 року - моменту, коли Володимир Зеленський оголосив, що йде в Президенти, лідером була Юлія Тимошенко. І саме їй пророкували 100% потрапляння в другий тур виборів, де вона мала б перемогти хоч Порошенка, хоч будь-якого іншого кандидата. Але… Чи то Юлію Володимирівну дуже добре надурили власні політтехнологи, які намалювали їй брехливі рейтинги, тим самим даючи марну надію, чи то дійсно вона зі своєю командою недопрацювала і не дотиснула свою виборчу кампанію належним чином, не досить правильно і ефективно витративши чималі кошти, але її справжній рейтинг коливався в залежності від регіону досить суттєво від самого початку виборчої кампанії і до самого дня виборів. Практично в усіх областях вона була або другою за рейтингом, або її майже наздоганяв Петро Порошенко. А в східних і південних областях Тимошенко взагалі була в кращому випадку на 4-5 місцях з рейтингом в 5-7%. Ну яка може бути перемога з такою підтримкою? І навіть якщо Порошенко мав приблизно такі ж самі результати, як у неї або з різницею в пару відсотків, то це вже означало те, що Тимошенко йому програє. Дивно, але невже їй не пояснили політтехнологи, що будь-який адмінресурс (а в Порошенка він явний) надає додаткову перевагу як мінімум в 5-7%, а іноді і всі 10%. Тобто, навіть якщо уявити, що Юлія Тимошенко має реальний рейтинг більший від рейтингу Порошенка на 5% (а воно десь так і є), то адміністративні можливості плюс правильно вкладені грошові кошти все одно надають Порошенку явну перевагу і в результаті він набирає більше голосів, ніж Юлія Тимошенко. Чим він і скористався!

Щодо рейтингу таких кандидатів, як Юрій Бойко та Олександр Вілкул взагалі все зрозуміло. Якщо врахувати, що Бойко є кандидатом і маріонеткою кума Путіна Віктора Медведчука і фактично йому служить та отримує від нього зарплату, при цьому вільно і спокійно без особливих перешкод проводить виборчу кампанію в Україні, то стає зрозумілим, кому це вигідно і хто з ким домовився. Простий математичний підрахунок голосів говорить про те, що в другий тур міг запросто потрапити якраз Юрій Бойко із іншим рейтинговим кандидатом Володимиром Зеленським. І не факт, що Зеленський міг би в нього виграти. Хоча зрозуміло, що деякі олігархічні телеканали переконують глядачів саме в тих результатах і рейтингах, які необхідні і вигідні самим власникам цих телеканалів і які мають відповідних замовників. А враховуючи те, який вплив мають на свідомість громадян ЗМІ, то кінцеві результати могли бути які завгодно. А при невдоволенні ними будь-якою стороною може бути і повторення сценарію 2014 року, тим більше при виході в другий тур проросійського кандидата Юрія Бойка, який, до речі, не просто так їздив перед виборами до Москви. Дехто думає, що він домовлявся про поставки до України російського газу за зниженою ціною, як це показали і розповіли російські ЗМІ. Насправді, у нього немає ні таких можливостей, ні повноважень. А обговорював він з російським керівництвом якраз можливі сценарії під час і після президентських виборів в Україні як для себе, так і для самого Порошенка.

Якщо скласти голоси за Бойка і Вілкула (плюс голоси прихильників теж проросійського кандидата Євгена Мураєва, який знявся з виборів), то виявиться, що Бойко, як єдиний кандидат від «Опозиційного блоку», міг запросто набрати більший відсоток, ніж Порошенко, і, відповідно, пройти в другий тур виборів разом із Зеленським. А далі – підбурювання російськомовного населення сходу України, провокації на російсько-українському кордоні, в зоні бойових дій на Донбасі, напруга в Криму і т.д. Потім – заклики керівництва Росії захистити російськомовне населення в Україні і подальші дії за сценарієм Кремля… Тобто, так, як це вже і було раніше. А враховуючи те, що Зеленський, навіть маючи найбільший рейтинг, але фактично нульовий політичний досвід і таку ж непідготовлену команду (або і взагалі її відсутність на момент 2-туру виборів), незлагодженість дій поки ще діючої влади на чолі з Порошенком – все це могло спровокувати непередбачувані наслідки і події, в тому числі і захоплення влади, і військове втручання за допомогою всім відомих зелених чоловічків з Кремля.

Але, як видно, не всі плани Кремля здійснилися. Поділ «Опозиційного блоку» і розтягування голосів виборців між двома кандидатами – прокремлівським Юрієм Бойко і маріонеткою Ріната Ахметова Олександром Вілкулом – зробило свою справу. Бо Юрій Бойко не потрапив в другий тур. А кому це вигідно? А вигідно тому, хто якраз в цей другий тур і потрапив, тобто, Порошенку.

Подейкують, що такий штучний «розкол» в «Опозиційному блоці» і був спеціально задуманий за домовленістю між Порошенком та Ахметовим. В результаті, Порошенко отримав можливість пройти в другий тур, а Вілкул з Ахметовим добряче на цьому заробили.

Хоча простим людям радіти особливо нічому. Бо, якщо б участь у Виборах Президента приймало населення окупованих частин Донецької та Луганської областей, які є досить густонаселеними, то, зрозуміло, що вони б голосували переважно за кандидата в президенти Юрія Бойка. Що фактично гарантувало б йому вихід в другий тур виборів, але і значно підвищувало б його шанси перемогти вже в другому турі.

З чого слідує дуже простий висновок. Кому вигідна війна на Донбасі і позбавлення його населення приймати участь у всеукраїнських виборах? Звичайно, нині діючій владі на чолі із президентом Порошенком. Ото ж бо! Робіть висновки!

А тепер ми в результаті маємо виставу під назвою "Президентські вибори в Україні", де поки що триває політичне шоу із двома акторами-комедіантами - один з яких вже відчув, що таке влада, а інший лише намагається до неї дорватись... І як видно, це шоу буде тривати в Україні ще не один рік... Отак і живемо. Та виживаємо...

Глас Народу