ПРО СВЯТКУВАННЯ ДНЯ СЕЛИЩА БІЛОКУРАКИНЕ ТА КЕРІВНИКІВ НЕНАЖЕР
Такого нудного святкування Дня селища Білокуракине давно вже не було!
Гапочка звичайно молодець, що проспонсорував приїзд артистів, але все ж
таки можна було привести і когось поцікавіше і повеселіше. А якийсь там
Дмитро Шепеленко, якого навіть в Інтернеті важко знайти, а не те що
назвати зіркою - взагалі мало кого цікавив. Хоча ніде правди діти -
порадувала піна (особливо дітей), яка була новинкою і дивиною для
білокуракинців. От якби щось подібне привезли до нас в селище влітку,
коли було спекотно - то ефект був би набагато кращим. Особливо, десь на
пляжі, коли всі роздягнені. Тоді б мильна піна була б набагато
доречніше. А при такому осінньому холоду, як був на День селища - це
явно не те, що хотілось би. Порадував ще своїм номером фокусник із
пляшками. Хоч і секрет фокусу дуже простий - все одно, багатьом це було
також цікаво і захоплююче. Ну і, звичайно, танцюючи напівголі дівчата
теж не залишили байдужими багатьох чоловіків. Хоча, як я помітив,
наперед до танцювальниць чомусь лізли саме жінки або діти - як наче вони
зроду не бачили голих дівчат!!!
А в усьому іншому - святкування дня селища було звичайним стандартним - якісь народні та напівнародні колективи із різних районів Луганської області - веселили народ. До речі, якщо хтось не помітив, багато пісень звучали під фонограму. Що явно занижує ціність таких виступів. Якби під фанеру виступали наші районні колективи - то їх би вже давно засміяли, та і взагалі, навряд чи випускали б на сцену.
Ну, і фактично витягнув свято - наш районний артист Валерій Заєць (із Нещеретове). Саме його виступ зібрав на площі найбільшу кількість глядачів та масу овацій. Публіка дійсно сприймала його дуже добре. Його більше знають, як чудового тамаду, а тепер ще знатимуть, як чудового універсального співака, який може заспівати ледь не будь-яку пісню.
Звичайно, досить цікавими були виставки майстрів та умільців народного мистецтва. Кожен район, що приїхав на Білокуракинщину, привіз свою виставку, оформивши свою персональну палатку із витворами митців. Крім того, в кожній палатці були різноманітні блюда та випивка. Саме це, здається, і вабило найбільше районне керівництво на чолі із паном Іванюченко разом із власною свитою із прихвоснів та посіпак. Пан Гапочка та пан Сірик теж там ходили, куштували та припивали. Пані начальник районної освіти Зубкова теж не пасла задніх. Кажуть, що нахаляву випити і закусити вона теж ніколи не проти... Серед прихвоснів голови РДА тепер часто можна бачити і редактора районної газети "Життя Білокуракинщини" Отрошко А.В. Вона теж добряче запихалась ковбасою за обидві щоки... Мабуть, із-за важких трудових буднів та напруженого робочого графіку, не встигла поїсти вдома...
Звісно, поїсти нахаляву у нас люблять усі... Але щоб так запихалось їжею та заливалось дармовим алкоголем районне начальство - такого вже давно у нас не було!..
Можна вважати, що свято вдалося! Досить непогано, аж до самого салюту - тримався мер селища та голова громади Сірик С.І. Мабуть, за панами Іванюченком та Бондаренком йому, бідоласі, залищалось найменше. Але, як сказав пан Гапочка, завдяки реформі по утворенню громади і перерозподілу коштів, у Сірика зараз є стільки грошей, яких він зроду ще не бачив раніше. І ці гроші йому просто вскружили голову. Тепер Сірик може не тільки гребти під себе, але навіть і дещо виділяти іншим. Наприклад, покласти алейки в центрі селища або перекрити дах на деяких будинках в районі. І неважливо, що працівники комунального підприємства при селищній раді (начальник Дзюба О.М.) отримують за свою роботу лише мінімальну зарплату, та ще й отримують її із запізненням! Головне, що на День селища дуже багатьох нагородили грамотами. Особливо, в першу чергу грамотами нагородили керівників ледь не всіх державних організацій та установ. За які тільки заслуги - невідомо. Та ще й цінні подарунки вручили. Зрозуміло, за рахунок якого бюджету. Не дарма ж школу в Коноплянівці закрили! Зекономили!..
Добре, хоч салют Гапочка проспонсорував!
Свято закінчилося майже відразу після салюту. Досить швидко і невиразно... І хоча кількість поліції з палицями на площі аж зашкалювала, кількість п'яниць та осіб з неадекватною поведінкою була в кілька разів більшою, аніж зазвичай... А куди діватись? Хоч якась радість у житті...
ГЛАС НАРОДУ
А в усьому іншому - святкування дня селища було звичайним стандартним - якісь народні та напівнародні колективи із різних районів Луганської області - веселили народ. До речі, якщо хтось не помітив, багато пісень звучали під фонограму. Що явно занижує ціність таких виступів. Якби під фанеру виступали наші районні колективи - то їх би вже давно засміяли, та і взагалі, навряд чи випускали б на сцену.
Ну, і фактично витягнув свято - наш районний артист Валерій Заєць (із Нещеретове). Саме його виступ зібрав на площі найбільшу кількість глядачів та масу овацій. Публіка дійсно сприймала його дуже добре. Його більше знають, як чудового тамаду, а тепер ще знатимуть, як чудового універсального співака, який може заспівати ледь не будь-яку пісню.
Звичайно, досить цікавими були виставки майстрів та умільців народного мистецтва. Кожен район, що приїхав на Білокуракинщину, привіз свою виставку, оформивши свою персональну палатку із витворами митців. Крім того, в кожній палатці були різноманітні блюда та випивка. Саме це, здається, і вабило найбільше районне керівництво на чолі із паном Іванюченко разом із власною свитою із прихвоснів та посіпак. Пан Гапочка та пан Сірик теж там ходили, куштували та припивали. Пані начальник районної освіти Зубкова теж не пасла задніх. Кажуть, що нахаляву випити і закусити вона теж ніколи не проти... Серед прихвоснів голови РДА тепер часто можна бачити і редактора районної газети "Життя Білокуракинщини" Отрошко А.В. Вона теж добряче запихалась ковбасою за обидві щоки... Мабуть, із-за важких трудових буднів та напруженого робочого графіку, не встигла поїсти вдома...
Звісно, поїсти нахаляву у нас люблять усі... Але щоб так запихалось їжею та заливалось дармовим алкоголем районне начальство - такого вже давно у нас не було!..
Можна вважати, що свято вдалося! Досить непогано, аж до самого салюту - тримався мер селища та голова громади Сірик С.І. Мабуть, за панами Іванюченком та Бондаренком йому, бідоласі, залищалось найменше. Але, як сказав пан Гапочка, завдяки реформі по утворенню громади і перерозподілу коштів, у Сірика зараз є стільки грошей, яких він зроду ще не бачив раніше. І ці гроші йому просто вскружили голову. Тепер Сірик може не тільки гребти під себе, але навіть і дещо виділяти іншим. Наприклад, покласти алейки в центрі селища або перекрити дах на деяких будинках в районі. І неважливо, що працівники комунального підприємства при селищній раді (начальник Дзюба О.М.) отримують за свою роботу лише мінімальну зарплату, та ще й отримують її із запізненням! Головне, що на День селища дуже багатьох нагородили грамотами. Особливо, в першу чергу грамотами нагородили керівників ледь не всіх державних організацій та установ. За які тільки заслуги - невідомо. Та ще й цінні подарунки вручили. Зрозуміло, за рахунок якого бюджету. Не дарма ж школу в Коноплянівці закрили! Зекономили!..
Добре, хоч салют Гапочка проспонсорував!
Свято закінчилося майже відразу після салюту. Досить швидко і невиразно... І хоча кількість поліції з палицями на площі аж зашкалювала, кількість п'яниць та осіб з неадекватною поведінкою була в кілька разів більшою, аніж зазвичай... А куди діватись? Хоч якась радість у житті...
ГЛАС НАРОДУ
Коментарі
Дописати коментар