ЖИТТЯ ДОВЕЛО... (реальна історія)
Нещодавно в Білокуракине одна жінка кинулась під потяг. З першого разу
спроба була не вдалою - встигли її відвести від колії, але з другої
спроби жінка все ж таки потрапила під колеса і їй відрізало обидві
ступні. Також перелом руки і забиття тіла. Кажуть, що в неї не все добре
із головою, нещодавно була в Сватівській психіатрічній клініці.
Такі випадки, коли хтось кидається під потяг, в нашому селищі вже є не вперше. Було таке і раніше, і в основному такі спроби закінчувались плачевно - людина гинула.
Особисто я пам'ятаю подібний випадок, коли ще був студентом і навчався в м.Щастя. Тоді все відбулось фактично на моїх очах, коли одна жінка кинулась під швидкий потяг "Луганськ-Москва". Хто не знає, скажу, що залізнична зупинка в м.Щастя знаходиться за містом, приблизно за 700-800 м від початку міста, а дорога до зупинки оточена з обох боків сосновим лісом. Над залізною дорогою ще є автодорожній міст, по якому проходить автотраса "Старобільськ - Луганськ". Саме під цим мостом жінка і кинулась під "московський" потяг, який на зупинці "Енергетичний" не зупиняється і на великій швидкості проходить далі. Але в той день цей потяг зупинився...
Був березень місяць 1997 року... Я якраз підходив до зупинки, де вже стояли інші люди і чекали дизель-потягу "Родаково-Лантратівка", який мав слідувати в бік Старобільська через 20 хвилин після "московського" потягу. Швидкісний потяг "Луганськ-Москва" летів на повній швидкості, попереджаючи про своє наближення до зупинки "Енергетичний" пронизливими гудками. Але не встиг я підійти до колії, як пролунав оглушливий скрегіт і гуркіт. Потяг почав гальмувати...
Самого падіння жінки під потяг я не бачив, тому, підійшовши до людей на зупинці, спитав у них:
- Що сталось? Чому зупинився "московський"?
- Та якась жінка під поїзд кинулась... - відповіли мені люди на зупинці.
Я поглянув в бік мосту, куди вказували люди. Поруч зі мною якийсь хлопець, що теж тільки підійшов на зупинку, спитав:
- І що, збив?
- Та ні... Об'їхав!.. - криво посміхаючись, відповіли йому свідки пригоди.
- Життя довело... - глибоко зітхаючи, промовила одна жіночка, що теж стояла неподалік біля колії.
"Московський" потяг ще постояв кілька хвилин, потім рушив далі, особливо не затримуючись, бо слідом за ним мав їхати ще дизель-потяг "Родакове-Лантратівка".
Через деякий час на місці, де стався нещасний випадок, з'явились двоє чоловіків залізничників, які відтягли понівечене і скривавлене тіло жінки в бік від залізничної колїі, попередньо окресливши місце, де лежало тіло, крейдою, потім накрили його якимись тряпками і, матюкаючись та плюючись, відійшли подалі...
Я разом з іншими людьми стояв трохи подалі і спостерігав за діями залізничників. Було видно, що окривавлене тіло жінки у верхній половині повністю понівечене, голова потрощена, частина нутрощів були також розкидані в різні боки. Хоча ноги залишались цілими...
За кілька хвилин приїхав дизель-поїзд і всі пасажири, що були на зупинці, поїхали... Біля тіла залишались тільки двоє п'яних залізничників, що чекали приїзду міліції...
Такі випадки, коли хтось кидається під потяг, в нашому селищі вже є не вперше. Було таке і раніше, і в основному такі спроби закінчувались плачевно - людина гинула.
Особисто я пам'ятаю подібний випадок, коли ще був студентом і навчався в м.Щастя. Тоді все відбулось фактично на моїх очах, коли одна жінка кинулась під швидкий потяг "Луганськ-Москва". Хто не знає, скажу, що залізнична зупинка в м.Щастя знаходиться за містом, приблизно за 700-800 м від початку міста, а дорога до зупинки оточена з обох боків сосновим лісом. Над залізною дорогою ще є автодорожній міст, по якому проходить автотраса "Старобільськ - Луганськ". Саме під цим мостом жінка і кинулась під "московський" потяг, який на зупинці "Енергетичний" не зупиняється і на великій швидкості проходить далі. Але в той день цей потяг зупинився...
Був березень місяць 1997 року... Я якраз підходив до зупинки, де вже стояли інші люди і чекали дизель-потягу "Родаково-Лантратівка", який мав слідувати в бік Старобільська через 20 хвилин після "московського" потягу. Швидкісний потяг "Луганськ-Москва" летів на повній швидкості, попереджаючи про своє наближення до зупинки "Енергетичний" пронизливими гудками. Але не встиг я підійти до колії, як пролунав оглушливий скрегіт і гуркіт. Потяг почав гальмувати...
Самого падіння жінки під потяг я не бачив, тому, підійшовши до людей на зупинці, спитав у них:
- Що сталось? Чому зупинився "московський"?
- Та якась жінка під поїзд кинулась... - відповіли мені люди на зупинці.
Я поглянув в бік мосту, куди вказували люди. Поруч зі мною якийсь хлопець, що теж тільки підійшов на зупинку, спитав:
- І що, збив?
- Та ні... Об'їхав!.. - криво посміхаючись, відповіли йому свідки пригоди.
- Життя довело... - глибоко зітхаючи, промовила одна жіночка, що теж стояла неподалік біля колії.
"Московський" потяг ще постояв кілька хвилин, потім рушив далі, особливо не затримуючись, бо слідом за ним мав їхати ще дизель-потяг "Родакове-Лантратівка".
Через деякий час на місці, де стався нещасний випадок, з'явились двоє чоловіків залізничників, які відтягли понівечене і скривавлене тіло жінки в бік від залізничної колїі, попередньо окресливши місце, де лежало тіло, крейдою, потім накрили його якимись тряпками і, матюкаючись та плюючись, відійшли подалі...
Я разом з іншими людьми стояв трохи подалі і спостерігав за діями залізничників. Було видно, що окривавлене тіло жінки у верхній половині повністю понівечене, голова потрощена, частина нутрощів були також розкидані в різні боки. Хоча ноги залишались цілими...
За кілька хвилин приїхав дизель-поїзд і всі пасажири, що були на зупинці, поїхали... Біля тіла залишались тільки двоє п'яних залізничників, що чекали приїзду міліції...
Коментарі
Дописати коментар