Луганщина. Націоналістичне підпілля. 2. Перші операції націоналістичного спротиву
В цьому дописі ми розповімо про перші операції націоналістів, які,
можливо, вплинули на хід війни не лише в Луганщині, а й в цілому на
сході країни. Зокрема «Стаханівська операція». Як вплинули дії
націоналістів на хід війни важко оцінити; це питання детермінізму і
ймовірно колись ми дізнаємось про нашу справжню роль в цих подіях.
«Стаханівська» операція відбулася ще до активних бойових дій – в квітні
2014 року.
Як пам’ятаємо, причиною захоплення сепаратистами та російськими спецслужбами будівлі СБУ в Луганську було попереднє затримання лідерів терористів у м.Стаханові й вилучення в них 300 одиниць стрілецької автоматичної зброї. Пізніше генерал Петрулєвіч, тодішній начальник СБУ Луганщини, в інтерв’ю Дмитрові Гордону розкаже, що офіцери ФСБ, розмови яких він чув, перебуваючи в полоні, панічно дзвонили своїм колегам в обласні центри Південно-східних регіонів України і вимагали початку повстань за заздалегідь заготовленим сценарієм. Проте кремлівська агентура та резидентура виявилися неготовими до активних дій. За свідченнями Петрулєвіча, «Стаханівська операція» перебила плани ФСБ, що, в свою чергу і спровокувало бунти в Луганську на місяць раніше (!) аніж то було заплановано Кремлем. Тобто планувались вони одночасно в усіх регіонах східної України і стояли дещо пізніше в календарі ФСБ-шних ляльководів. Таким чином плани ФСБ з «російською весною» форсмажорно звузились з восьми південно-східних областей до двох - Донецької та Луганської. Завдяки цьому "часовому переносу" СБУ та силовики отримали змогу викрити мережі сепаратистів та проставити необхідні запобіжники. Росіяни ж вимушені були діяти в авральному режимі із суттєвими провисаннями в часі та людському ресурсі. В иншому випадку вони мали ризики втрати всієї агентурної мережі в тому числі і в означених двох регіонах. Проте до сьогоднішнього дня ніхто широко не знає про свободівській слід в цій операції. А саме цей слід і є основним «форсмажором», що не змогли передбачити росіяни.
Як пам’ятаємо, причиною захоплення сепаратистами та російськими спецслужбами будівлі СБУ в Луганську було попереднє затримання лідерів терористів у м.Стаханові й вилучення в них 300 одиниць стрілецької автоматичної зброї. Пізніше генерал Петрулєвіч, тодішній начальник СБУ Луганщини, в інтерв’ю Дмитрові Гордону розкаже, що офіцери ФСБ, розмови яких він чув, перебуваючи в полоні, панічно дзвонили своїм колегам в обласні центри Південно-східних регіонів України і вимагали початку повстань за заздалегідь заготовленим сценарієм. Проте кремлівська агентура та резидентура виявилися неготовими до активних дій. За свідченнями Петрулєвіча, «Стаханівська операція» перебила плани ФСБ, що, в свою чергу і спровокувало бунти в Луганську на місяць раніше (!) аніж то було заплановано Кремлем. Тобто планувались вони одночасно в усіх регіонах східної України і стояли дещо пізніше в календарі ФСБ-шних ляльководів. Таким чином плани ФСБ з «російською весною» форсмажорно звузились з восьми південно-східних областей до двох - Донецької та Луганської. Завдяки цьому "часовому переносу" СБУ та силовики отримали змогу викрити мережі сепаратистів та проставити необхідні запобіжники. Росіяни ж вимушені були діяти в авральному режимі із суттєвими провисаннями в часі та людському ресурсі. В иншому випадку вони мали ризики втрати всієї агентурної мережі в тому числі і в означених двох регіонах. Проте до сьогоднішнього дня ніхто широко не знає про свободівській слід в цій операції. А саме цей слід і є основним «форсмажором», що не змогли передбачити росіяни.
Перейшовши
у військовий стан, «Свобода» активізувала своє членство в першу чергу
на збір інформації щодо наявності в краї антиукраїнських елементів, а
також осіб, що можуть бути причетні до протиправної діяльності на
користь зокрема нашого північного сусіда. За тиждень до арештів,
проведених СБУ у Стаханові, нашому агентові вдалося бути присутнім під
час розмови на одному з підприємств міста. Робітниця – молода дівчина -
ділилася з подругами враженнями від того, як їй добре живеться з її
новим залицяльником - казаком-«отаманом», що нещодавно приїхав до
їхнього міста з російського Гілінджика. Спровокувавши дівчину на більш
детальну розповідь про співмешканця, нашому агентові вдалося дізнатися,
що насправді до м.Стаханова прибула група людей з Росії, які належать до
російської казацької організації. Також дівчина вихвалялась мужністю
свого «отамана», а саме, що він готує якісь силові операції і є одним зі
співорганізаторів антиукраїнського руху в області. Інші наші агенти -
стаханівці вже за кілька годин встановили номери машин та причини
перебування російських казаків у місті. За їхньою інформацією, останні
готували теракти в Луганську, завезли зброю в край та мали широкі
мережеві зв’язки в сепаратистському середовищі не лише Луганщини, а й
сусідніх областей.
Ми одразу передали всю інформацію до СБУ. На той час ми з ними активно співпрацювали: з боку «Свободи» ми мали закріплену людину-контактера і з боку СБУ - також. Так відбувалась передача інформації. Проте місцеве Управління СБУ було наскрізь просякнуте проросійською агентурою настільки, що говорити про справу можна було лише з вкрай обмеженим колом людей. А тим більше покладатися та розраховувати на якісь активні й рішучі дії. Активацію дій з боку СБУ буквально доводилося вичавлювати наполегливим та постійним нагадуванням. Фактично проукраїнски налаштованих співробітників СБУ в Луганщині на той момент були лічені одиниці. Основна ж маса – відверті українофоби, призначені за часів Януковича, й відверті симпатики «Рускава міра», що мріяли стати на службу ФСБ за прикладом своїх недавніх колег з Криму.
Проте вже за тиждень СБУ провела блискавичну операцію в Стаханові, що зламала плани російських спецслужб під назвою «Русская весна». Ми не можемо оцінити на скільки розповідь дівчини про її коханця з Росії, та ряд випадковостей, які призвели до викриття мережі сепаратистів, вплинули на хід війни в Україні. Чи справді вони так суттєво зруйнували плани Росії - це оцінить історія. Однак цей свій «прокол» ймовірно вже оцінила «Лубянка». Адже сьогодні ми бачимо, що контакти російських зайд з місцевим населенням практично повністю скасовано: російські спецпризначенці, що перебувають на території окупованого Донбасу, тримаються відокремлено від місцевого населення і на контакт нині не йдуть, чого не можна сказати про довоєнний період.
Проте мусимо визнати, що мережа свободівців виконала своє завдання на той момент в повному обсязі й ланцюжок збору та передачі інформації спрацював безвідмовно. Так, ми за це заплатили важку ціну: практично всім свободівцям довелося виїхати зі Стаханова, в когось згоріла автівка, комусь потрощили майно, зламали долю, розпалися родини; й перспективи наших побратимів найближчим часом повернутися додому виглядають досить примарно. Але справа, зроблена націоналістами в Стаханові, є неоціненною й, на наш погляд, ключовою в загальній картині подій в державі.
Богдан Савур
За матеріалами ВО «СВОБОДА»
Ми одразу передали всю інформацію до СБУ. На той час ми з ними активно співпрацювали: з боку «Свободи» ми мали закріплену людину-контактера і з боку СБУ - також. Так відбувалась передача інформації. Проте місцеве Управління СБУ було наскрізь просякнуте проросійською агентурою настільки, що говорити про справу можна було лише з вкрай обмеженим колом людей. А тим більше покладатися та розраховувати на якісь активні й рішучі дії. Активацію дій з боку СБУ буквально доводилося вичавлювати наполегливим та постійним нагадуванням. Фактично проукраїнски налаштованих співробітників СБУ в Луганщині на той момент були лічені одиниці. Основна ж маса – відверті українофоби, призначені за часів Януковича, й відверті симпатики «Рускава міра», що мріяли стати на службу ФСБ за прикладом своїх недавніх колег з Криму.
Проте вже за тиждень СБУ провела блискавичну операцію в Стаханові, що зламала плани російських спецслужб під назвою «Русская весна». Ми не можемо оцінити на скільки розповідь дівчини про її коханця з Росії, та ряд випадковостей, які призвели до викриття мережі сепаратистів, вплинули на хід війни в Україні. Чи справді вони так суттєво зруйнували плани Росії - це оцінить історія. Однак цей свій «прокол» ймовірно вже оцінила «Лубянка». Адже сьогодні ми бачимо, що контакти російських зайд з місцевим населенням практично повністю скасовано: російські спецпризначенці, що перебувають на території окупованого Донбасу, тримаються відокремлено від місцевого населення і на контакт нині не йдуть, чого не можна сказати про довоєнний період.
Проте мусимо визнати, що мережа свободівців виконала своє завдання на той момент в повному обсязі й ланцюжок збору та передачі інформації спрацював безвідмовно. Так, ми за це заплатили важку ціну: практично всім свободівцям довелося виїхати зі Стаханова, в когось згоріла автівка, комусь потрощили майно, зламали долю, розпалися родини; й перспективи наших побратимів найближчим часом повернутися додому виглядають досить примарно. Але справа, зроблена націоналістами в Стаханові, є неоціненною й, на наш погляд, ключовою в загальній картині подій в державі.
Богдан Савур
За матеріалами ВО «СВОБОДА»
Коментарі
Дописати коментар