Націоналістичне підпілля Луганщини: перші операції націоналістичного спротиву
У цьому дописі ми розповімо про перші операції
націоналістів, які, можливо, вплинули на хід війни не лише на Луганщині,
а й в цілому на сході країни. Зокрема, це "Стаханівська операція". Як
вплинули дії націоналістів на хід війни, важко оцінити; це питання
детермінізму і ймовірно колись ми дізнаємося про нашу справжню роль в
цих подіях.
"Стаханівська" операція відбулася ще до активних бойових дій - в квітні 2014 року. Як пам'ятаємо, причиною захоплення сепаратистами та російськими спецслужбами будівлі СБУ в Луганську було попереднє затримання лідерів терористів у Стаханові й вилучення в них 300 одиниць стрілецької автоматичної зброї. Пізніше генерал Петрулевич, тодішній начальник СБУ Луганщини, в інтерв'ю Дмитрові Гордону розкаже, що офіцери ФСБ, розмови яких він чув, перебуваючи в полоні, панічно дзвонили своїм колегам в обласні центри південно-східних регіонів України і вимагали початку повстань за заздалегідь підготовленим сценарієм. Проте кремлівська агентура та резидентура виявилися неготовими до активних дій. За свідченнями Петрулевича, "Стаханівська операція" перебила плани ФСБ, що, в свою чергу, спровокувало бунти в Луганську на місяць раніше (!), ніж то було заплановано Кремлем. Тобто планувалися вони одночасно в усіх регіонах східної України і стояли дещо пізніше в календарі ФСБшних ляльководів. Таким чином плани ФСБ з "російською весною" форсмажорно звузилися з восьми південно-східних областей до двох - Донецької та Луганської. Завдяки цьому "часовому переносу" СБУ та силовики отримали змогу викрити мережі сепаратистів та проставити необхідні запобіжники. Росіяни ж вимушені були діяти в авральному режимі із суттєвими провисаннями в часі та людському ресурсі. В иншому разі вони мали ризики втрати всієї агентурної мережі, в тому числі і в означених двох регіонах.
Проте до сьогоднішнього дня ніхто широко не знає про свободівський слід у цій операції. А саме цей слід і є основним "форсмажором", який не змогли передбачити росіяни.
Перейшовши у військовий стан, "Свобода" активізувала своє членство в першу чергу на збір інформації щодо наявності в краї антиукраїнських елементів, а також осіб, що можуть бути причетні до протиправної діяльності на користь зокрема нашого північного сусіда.
За тиждень до арештів, проведених СБУ у Стаханові, нашому агентові вдалося бути присутнім під час розмови на одному з підприємств міста. Робітниця - молода дівчина - ділилася з подругами враженнями від того, як їй добре ведеться з її новим залицяльником - "казаком-отаманом", що нещодавно приїхав до їхнього міста з російського Геленджика.
Спровокувавши дівчину на більш докладну розповідь про співмешканця, нашому агентові вдалося дізнатися, що насправді до м. Стаханова прибула група людей з Росії, які належать до російської "казацької" організації. Дівчина вихвалялась мужністю свого "отамана", а саме що він готує якісь силові операції і є одним зі співорганізаторів антиукраїнського руху в області. Інші наші агенти-стахановці вже за кілька годин встановили номери машин та причини перебування російських "казаків" у місті. За їхньою інформацією, останні готували теракти в Луганську, завезли зброю в край та мали широкі мережеві зв'язки в сепаратистському середовищі не лише Луганщини, а й сусідніх областей.
Ми одразу передали всю інформацію до СБУ. На той час ми з ними активно співпрацювали: з боку "Свободи" ми мали закріплену людину-контактера, і з боку СБУ - також. Так відбувалась передача інформації. Проте місцеве управління СБУ було просякнуте проросійською агентурою настільки, що говорити про справу можна було лише з вкрай обмеженим колом людей, а тим більше - покладатися та розраховувати на якісь активні й рішучі дії. Активність із боку СБУ буквально доводилося вичавлювати наполегливим та постійним нагадуванням. Фактично проукраїнски налаштованих співробітників СБУ в Луганщині на той момент були лічені одиниці. Основна ж маса - відверті українофоби, призначені за часів Януковича, й відверті прихильники "русскава міра", що мріяли стати на службу ФСБ за прикладом своїх недавніх колег у Криму. Саме тому отримання оперативної інформації співробітниками СБУ приховувалася від керівництва підрозділом та навіть грубо саботувалася робота з адекватної реакції на ту інформацію. Принаймні з цим ми зіткнулися вже під час спроб легалізувати надані нами дані.
Проте вже за тиждень СБУ провела блискавичну операцію в Стаханові, що зламала плани російських спецслужб під назвою "русская весна".
Ми не можемо оцінити, наскільки розповідь дівчини про її коханця з Росії та ряд випадковостей, які призвели до викриття мережі сепаратистів, вплинули на хід війни в Україні. Чи справді вони так суттєво зруйнували плани Росії - оцінить історія. Однак цей свій "прокол", ймовірно, "Лубянка" вже оцінила. Адже сьогодні ми бачимо, що контакти російських зайд із місцевим населенням практично повністю скасовано: російські спецпризначенці, що перебувають на території окупованого Донбасу, тримаються відокремлено від місцевого населення і на контакт нині не йдуть, чого не можна сказати про довоєнний період.
Маємо констатувати, що мережа свободівців виконала своє завдання на той момент у повному обсязі й ланцюжок збору та передачі інформації спрацював безвідмовно.
Так, ми за це заплатили важку ціну: практично всім свободівцям довелося виїхати зі Стаханова, в когось згоріла автівка, комусь потрощили майно, зламали долю, розпалися родини; й перспективи наших побратимів найближчим часом повернутися додому виглядають досить примарно.
Але справа, зроблена націоналістами в Стаханові, є неоціненною й, на наш погляд, ключовою в загальній картині подій у державі.
Богдан Савур
Далі буде...
"Стаханівська" операція відбулася ще до активних бойових дій - в квітні 2014 року. Як пам'ятаємо, причиною захоплення сепаратистами та російськими спецслужбами будівлі СБУ в Луганську було попереднє затримання лідерів терористів у Стаханові й вилучення в них 300 одиниць стрілецької автоматичної зброї. Пізніше генерал Петрулевич, тодішній начальник СБУ Луганщини, в інтерв'ю Дмитрові Гордону розкаже, що офіцери ФСБ, розмови яких він чув, перебуваючи в полоні, панічно дзвонили своїм колегам в обласні центри південно-східних регіонів України і вимагали початку повстань за заздалегідь підготовленим сценарієм. Проте кремлівська агентура та резидентура виявилися неготовими до активних дій. За свідченнями Петрулевича, "Стаханівська операція" перебила плани ФСБ, що, в свою чергу, спровокувало бунти в Луганську на місяць раніше (!), ніж то було заплановано Кремлем. Тобто планувалися вони одночасно в усіх регіонах східної України і стояли дещо пізніше в календарі ФСБшних ляльководів. Таким чином плани ФСБ з "російською весною" форсмажорно звузилися з восьми південно-східних областей до двох - Донецької та Луганської. Завдяки цьому "часовому переносу" СБУ та силовики отримали змогу викрити мережі сепаратистів та проставити необхідні запобіжники. Росіяни ж вимушені були діяти в авральному режимі із суттєвими провисаннями в часі та людському ресурсі. В иншому разі вони мали ризики втрати всієї агентурної мережі, в тому числі і в означених двох регіонах.
Проте до сьогоднішнього дня ніхто широко не знає про свободівський слід у цій операції. А саме цей слід і є основним "форсмажором", який не змогли передбачити росіяни.
Перейшовши у військовий стан, "Свобода" активізувала своє членство в першу чергу на збір інформації щодо наявності в краї антиукраїнських елементів, а також осіб, що можуть бути причетні до протиправної діяльності на користь зокрема нашого північного сусіда.
За тиждень до арештів, проведених СБУ у Стаханові, нашому агентові вдалося бути присутнім під час розмови на одному з підприємств міста. Робітниця - молода дівчина - ділилася з подругами враженнями від того, як їй добре ведеться з її новим залицяльником - "казаком-отаманом", що нещодавно приїхав до їхнього міста з російського Геленджика.
Спровокувавши дівчину на більш докладну розповідь про співмешканця, нашому агентові вдалося дізнатися, що насправді до м. Стаханова прибула група людей з Росії, які належать до російської "казацької" організації. Дівчина вихвалялась мужністю свого "отамана", а саме що він готує якісь силові операції і є одним зі співорганізаторів антиукраїнського руху в області. Інші наші агенти-стахановці вже за кілька годин встановили номери машин та причини перебування російських "казаків" у місті. За їхньою інформацією, останні готували теракти в Луганську, завезли зброю в край та мали широкі мережеві зв'язки в сепаратистському середовищі не лише Луганщини, а й сусідніх областей.
Ми одразу передали всю інформацію до СБУ. На той час ми з ними активно співпрацювали: з боку "Свободи" ми мали закріплену людину-контактера, і з боку СБУ - також. Так відбувалась передача інформації. Проте місцеве управління СБУ було просякнуте проросійською агентурою настільки, що говорити про справу можна було лише з вкрай обмеженим колом людей, а тим більше - покладатися та розраховувати на якісь активні й рішучі дії. Активність із боку СБУ буквально доводилося вичавлювати наполегливим та постійним нагадуванням. Фактично проукраїнски налаштованих співробітників СБУ в Луганщині на той момент були лічені одиниці. Основна ж маса - відверті українофоби, призначені за часів Януковича, й відверті прихильники "русскава міра", що мріяли стати на службу ФСБ за прикладом своїх недавніх колег у Криму. Саме тому отримання оперативної інформації співробітниками СБУ приховувалася від керівництва підрозділом та навіть грубо саботувалася робота з адекватної реакції на ту інформацію. Принаймні з цим ми зіткнулися вже під час спроб легалізувати надані нами дані.
Проте вже за тиждень СБУ провела блискавичну операцію в Стаханові, що зламала плани російських спецслужб під назвою "русская весна".
Ми не можемо оцінити, наскільки розповідь дівчини про її коханця з Росії та ряд випадковостей, які призвели до викриття мережі сепаратистів, вплинули на хід війни в Україні. Чи справді вони так суттєво зруйнували плани Росії - оцінить історія. Однак цей свій "прокол", ймовірно, "Лубянка" вже оцінила. Адже сьогодні ми бачимо, що контакти російських зайд із місцевим населенням практично повністю скасовано: російські спецпризначенці, що перебувають на території окупованого Донбасу, тримаються відокремлено від місцевого населення і на контакт нині не йдуть, чого не можна сказати про довоєнний період.
Маємо констатувати, що мережа свободівців виконала своє завдання на той момент у повному обсязі й ланцюжок збору та передачі інформації спрацював безвідмовно.
Так, ми за це заплатили важку ціну: практично всім свободівцям довелося виїхати зі Стаханова, в когось згоріла автівка, комусь потрощили майно, зламали долю, розпалися родини; й перспективи наших побратимів найближчим часом повернутися додому виглядають досить примарно.
Але справа, зроблена націоналістами в Стаханові, є неоціненною й, на наш погляд, ключовою в загальній картині подій у державі.
Богдан Савур
Далі буде...
Коментарі
Дописати коментар